визрівати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
визрівати — 1) = визріти (остаточно оформлюватися про думки, рішення тощо), дозрівати, дозріти, вистигати, вистигнути, вистигти, достигати, достигти, достигнути 2) див. стигнути I … Словник синонімів української мови
визрівання — я, с. Стан за знач. визрівати … Український тлумачний словник
визріти — див. визрівати … Український тлумачний словник
визріти — див. визрівати … Словник синонімів української мови
дозрівати — I а/ю, а/єш, недок., дозрі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) Ставати стиглим, спілим. 2) Ставати фізично і духовно зрілим (про людину). || для чого, рідше до чого, перен. Ставати готовим, підготовленим до чого небудь. 3) перен. Розвиваючись, досягати… … Український тлумачний словник
стигнути — I (про плоди рослин досягти зрілости), достигати, достиг(ну)ти, зріти, дозрівати, дозріти, спіти, доспівати, доспіти, вистигати, вистиг(ну)ти, визрівати, визріти, виспівати, виспіти, поспівати, поспіти, настигати, настиг(ну)ти, наспівати,… … Словник синонімів української мови
вистигати — I а/є, недок., ви/стигнути і ви/стигти, гне; мин. ч. ви/стиг, ла, ло; док. Ставати холоднішим, холодним, втрачати тепло; охолоджуватися. II а/ю, а/єш, недок., ви/стигнути і ви/стигти, гну, гнеш; мин. ч. ви/стиг, ла, ло; док. 1) Ставати цілком… … Український тлумачний словник
вистигати — 1 дієслово недоконаного виду охолоджуватися про страву тощо вистигати 2 дієслово недоконаного виду дозрівати про рослини; визрівати про думки тощо вистигати 3 дієслово недоконаного виду встигати … Орфографічний словник української мови
виколихуватися — уюся, уєшся, недок. 1) Раз у раз колихатися. 2) перен. З являючись, визрівати, окреслюватися (про яке небудь почуття, думку і т. ін.) … Український тлумачний словник